Новини проекту
Новий навчальний рік!
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Голосування
Як Вам новий сайт?
Всього 30 чоловік

Сторінка психологічної служби

Дата: 17 липня 2020 о 11:55, Оновлено 10 травня о 12:36

Ментальне здоров’я!!!

У межах кампанії створено спеціальну сторінку: http://howareu.com (howareu_program), де запропоновані контакти, посилання, поради, продукти, техніки та методики, які допоможуть піклуватися про ментальне здоров'я – своє та людей поруч.

Дізнатися більше інформації про ментальне здоров’я можна також на сторінках у соціальних мережах:

Facebook – https://www.facebook.com/howareu.program 

Instagram – https://www.instagram.com/howareu_program

YouTube – https://www.youtube.com/@howareu_program 

Twitter – https://twitter.com/howareuprogram 

Telegram – https://t.me/howareu_program 

TikTok – https://www.tiktok.com/@howareu_program 

Viber  – https://invite.viber.com/?g2=AQAyHzQp6XJwmVCkkkXeWJVdLF8eAQa8Pzq3NYgcLWJGls3sN3tGibu5P%2BEH0rsb

Що таке ментальне здоров’я.

За визначенням ВООЗ, ментальне здоров’я (психічне здоров’я) – це стан благополуччя, при якому людина може реалізовувати власний потенціал, долати життєві стреси, продуктивно й плідно працювати та робити внесок у життя своєї спільноти.

Що може впливати на психічне здоров'я та добробут:
- індивідуальні особливості людини (генетичні та біологічні характеристики, емоційний інтелект)
- соціальні обставини, в яких вона опиняється (соціально-економічний статус, освіта, умови праці);
- середовище, в якому вона живе (доступність основних зручностей/послуг, культурні переконання, тощо).

Ці три фактори постійно впливають один на одного і зумовлюють те, що називається психічним станом людини.

Психічні розлади – це порушення психічного здоров'я людини, які часто характеризуються певною комбінацією тривожних думок, емоцій, поведінки та стосунків з іншими. До прикладу, депресія, тривожний розлад, розлад поведінки, біполярний розлад, психоз.

Дослідження, проведене Світовим банку у 2017 році, показало – кожен третій українець протягом життя проживає той чи інший психічний розлад. Кожен восьмий дорослий має симптоми, що відповідають клінічному діагнозу депресії. При цьому лише кожна четверта особа з імовірною депресією була про це поінформована лікарем чи медичним працівником. І ось чому.

Згідно зі статистикою в Україні допомогу отримують лише 25% людей, які мають психічні розлади, зокрема алкогольну залежність. Решта зіштовхується з перешкодами у вигляді стигматизації та сорому, страху перед психіатрією, а також браку інформації та обізнаності.

  • Чому говорити та піклуватися про своє психічне здоров’я так важливо?

Наше ментальне здоров’я формується з дитинства. Науковці помітили, що половина всіх психічних розладів проявляються першими ознаками до того, як людині виповнюється 14 років, а три чверті розладів психічного здоров'я починаються до 24 років.

Варто пам’ятати, що психічне здоров’я – це не лише відсутність розладів. Що більше ми піклуємося про нього, то легше нам жити в цьому швидкозмінному світі. І це не означає, що психічно здорова людина не може сумувати або не має жодних проблем. Навпаки, саме наявність цих проблем і те, як ми з ними справляємося, не ізолюючи себе від оточуючих і не входячи в депресивні стани, визначає, наскільки міцне психічне здоров’я ми маємо.

На стародавньому Сході лікарям платили не за лікування пацієнта, а за підтримку його здоров’я на належному рівні. У контексті психічного здоров’я це означає, що життєво важливим є задовольняти потреби як людей з певними психічними розладами, так і зміцнювати психічне здоров’я кожного з нас.

План заходів до Міжнародного дня «16 днів проти насилля»

п/п

Назва заходу

Клас

Дата проведення

1.

Виставка дитячих малюнків, соціальних плакатів «Дитяче мистецтво проти насильства»

1-10

25.11-10.12

2.

Година спілкування «Що таке насилля.Його форми. Як себе захистити»

5

25.11

3

Перегляд відеороликів, презентацій на тему»Ми проти насильства»

5-10

25.11-10.12

4.

Оновлення інформації на сайті школи «Корисні поради!» до акції «16 днів проти насилля»

1-10

Протягом акції

5.

Психологічна діагностика дітей з тем: насилля, СНІД, булінг, права людини

5-10

29.11-10.12

6.

Демонстрація відеороликів щодо Конвенції ООН з прав дитини стосовно профілактики насилля

1-3

25.11-10.12

7.

Створення лепбуку «Ми – проти насилля!»

9

29.11-02.12

8.

Загальношкільна акція «Червону стрічку носять небайдужі»

1-10

01.12

9.

Шкільний флеш-моб «Синя кулька проти насильства»

1-10

30.11

10.

Година психології до Всесвітнього дня боротьбі зі СНІДом «Усвідомлення проблеми, як інструмент у боротьбі  з хворобою.

7

02.12

11.

Виховна година «Добротою зігріваючи серця» (до Міжнародного дня людей з інвалідністю)

6

06.12

12.

Лекція із супроводом презентації «Кібербулінг: агресія в Інтернеті»

10

07.12

13.

Круглий стіл «Насильство поруч: як його уникнути»

8

09.12

14

Ситуаційна гра «Я маю право, ти маєш право

2-3

09.12

15.

Виставка малюнків «Я маю право…»

1

09.12

До уваги батьків!!!

На виконання листа Полтавського обласного інституту післядипломної
педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського від 05.10.2021 №01-22/929 „Про
проведення дослідження „Удосконалення механізмів публічного управління
системою неперервної освіти в умовах інноваційного розвитку суспільства“
відділ освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради інформує про
проведення дослідження „Удосконалення механізмів публічного управління
системою неперервної освіти в умовах інноваційного розвитку суспільства“,
мета якого – покращення якості освіти в контексті системи неперервної освіти.
Опитування проводиться для визначення рівня задоволення соціуму якістю
освіти у 8-11 класах на території України. Просимо  взяти участь
батьків, педагогічних працівників, представників об’єднаних
територіальних громад в анкетуванні.

Анкета представлена у google-формі за посиланням:https://docs.google.com/forms/d/19QKB3lUk5blTq3TmrFMO32abwV0z4qvJtXujECo8l6o/edit

Нагадування!!!

Булінг

ПАМ'ЯТКА ОЗНАЙОМЛЕННЯ БАТЬКІВ ПРО ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА УТРИМАННЯ, ВИХОВАННЯ ТА НАВЧАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ

(ВИТЯГ З НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ БАТЬКІВ ЗА НЕВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКІВ)

Закон України «Про охорону дитинства» Стаття 12. Права, обов’язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків щодо виховання дітей, захищає права сім’ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов’язку утримувати дітей. Порядок і розміри відшкодування витрат на перебування дитини в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, школі-інтернаті, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї, іншому закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються законодавством України. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону. У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров’ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом. Медичні працівники у разі критичного стану здоров’я дитини, який потребує термінового медичного втручання, зобов’язані попередити батьків або осіб, які їх замінюють, про відповідальність за залишення дитини в небезпеці. Цивільний кодекс України Стаття 1178. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою. 1.Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою. Стаття 1178. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою. 1.Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану шкоду самостійно на загальних підставах. 2. У разі відсутності у малолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої неї шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальниками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини … Кодекс України про адміністративні правопорушення Стаття 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей — тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (2001-05, 2002-05), якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Кримінальний кодекс України Стаття 166. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк. Сімейний кодекс України Стаття 150, 152 Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років. Стаття 155 Сім'я є середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Стаття 164. Підстави позбавлення батьківських прав 1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. 2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. 3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. 4. Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки злочину, він порушує кримінальну справу. 5. Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. Закон України «Про освіту» Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини 1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. 2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. 3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані: постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей; поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв; виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни; сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу; виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини. 4. Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї. Закон України «Про загальну середню освіту» Стаття 47. Відповідальність за порушення законодавства про загальну середню освіту 1. Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України. 2. Шкода, заподіяна учнями (вихованцями) загальноосвітньому навчальному закладу, відшкодовується відповідно до законодавства України. 3. Злісне ухилення батьків від виконання обов’язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення їх батьківських прав. Відповідальність батьків:  контроль за відвідуванням дитини навчального закладу  контроль за дотриманням дитиною режиму дня  контроль та організація зайнятості дитини в після урочний час  контроль за спілкуванням дитини та об’єднанням в неформальні групи  контроль за наявністю в дитини необхідного навчального приладдя  контроль за зовнішнім виглядом дитини  забезпечення та контроль за належним станом фізичного, психічного здоров’я дитини  контроль за витратою кишенькових грошей дитиною

Як підготуватися до нового навчального року : корисні поради для батьків

Новий навчальний рік уже незабаром, і цьогоріч він стане особливим для всіх школярів. Нові умови для проведення уроків, навчання у кілька змін, перерви без штовханини та запальних ігор на коридорах – це те, до чого варто буде звикнути як школярам, так і вчителям до школи. Хай там як, але до нового навчального року необхідно підготуватися всім. Пропонуємо переглянути кілька порад, які допоможуть вам підготувати дітей до школи.

Позитивний образ школи

Для того щоб школярі любили школу, потрібно сформувати її позитивний образ. З огляду на введення карантину та різкий перехід звичайного, для всіх школярів навчання на ще несформоване дистанційне, чимало школярів так і не зуміли адаптуватися до нього й залишили у своїй пам’яті багато негативних спогадів. Відповідно образ школи у них порушився. Після довготривалої відсутності звичних умов, варто допомогти дитині згадати всі найпозитивніші моменти навчання. Намагайтеся запитувати про шкільних друзів, нагадайте їм про перемоги у різних конкурсах та іграх, що проводились у школі, чи майстер-класи на уроках. Школяр (-ка) згадуватимуть ці позитивні моменти, і це сприятиме формуванню відповідного орбазу школи.

Якщо цьогоріч ваша дитина вперше йде до школи, то формування образу школи лежить на вашій відповідальності. Для майбутніх першачків школа – це невідомий світ, що викликає тривожність. Ваше завдання – пояснити дитині, що її там чекатиме, але в жодному разі не залякувати оцінками, злим учителем, відсутністю мами та іншими подібними страшилками. Лише уявіть, який образ школи ви сформуєте у дошкільника. Тож поставтеся до цього завдання відповідально і не нехтуйте ним.

Учитель завжди допоможе

Окрім образу школи варто також сформувати й образ учителя. Якщо «досвідчені» школярі вже знають, хто такі вчителі, то дошкільники знайомі лише з вихователями та їх помічниками, але не всі. Тож варто пояснити, хто такий учитель і що він робить. Майбутній першокласник повинен зрозуміти, що учитель – це друг і його не варто боятися, а навпаки довіряти йому. Часто школярам складно подолати бар’єр між собою і учителем й багато проблем чи запитань залишаються нерозв’язаними і тягнуть за собою наслідки.

Звісно, добре, коли ви вже знайомі з майбутніми вчителями своєї дитини, адже таким чином можете бути впевненими, що першачок перебуватиме у безпеці та під гарною опікою під час шкільних занять.

Школяр – це круто

« Школа – ФУ ». Такою фразою часто користуються школярі висловлюючи своє ставлення до цього закладу, вчителів, уроків, оцінок тощо. Щодо такого ставлення, то тут може бути чимало причин, але здебільшого така думка побутує серед школярів через їхній вигаданий стереотип. Якщо ти не поважаєш школу – отже ти крутий. Варто пояснити дитині, що школяр – це важливий статус у житті кожної людини, адже саме у школі дитина вчиться бути самостійною, означує свої цілі та не боїться шукати шляхи досягнення. На цьому етапі важливо добре навчатись, адже це запорука успіху в майбутньому. Тож школярем бути круто і це факт!

З новим навчальним роком прийдуть і нові правила. До прикладу, доведеться просинатися прокидатися раніше ніж зазвичай, одягати шкільну форму чи тримати дистанцію з іншими учнями. Влитись у новий ритм доволі складно, тож ще є час потренуватись. Якщо впродовж літа ваша дитина лише відпочивала, то варто приділити увагу її навичкам, що здобуті у школі. Разом згадайте вивчений матеріал. Це можна зробити за допомогою загадок, ігор та зошитів «Європейські канікули».

Також дітям потрібно пояснити нові правила, що введені у зв’язку з карантином, та необхідність дотримання їх. Для молодших школярів це можна зробити у формі гри, а от старшокласникам достатньо навести вагомі аргументи.

Переналаштуватися на новий ритм життя дуже складно, особливо дітям, але з батьківською підтримкою та допомогою все можливо. Готуйтеся до школи разом із видавництвом «Мандрівець».

Статті, Що Можуть Вас Зацікавити:

10 книжок, які варто прочитати перед початком навчального року

Менше ніж за два тижні в усіх школах України пронесеться відлунням перший дзвоник нового навчального року. Для понад 400 тисяч дітлахів він буде першим у житті. Для них це наступний етап дорослішання, період відкриття нових знань та опанування корисних навичок.

Як тато можу з упевненістю сказати, що хвилювання батьків через це аж ніяк не поступається хвилюванню дітей. Більшість із нас уже призабули свій досвід, та й у школах із того часу порядки дещо змінилися на краще 

Щоби зрозуміти, як підтримати дитину емоційно, як правильно обговорити з нею всі болючі питання, дати корисні настанови та комфортно разом пройти цей непростий період, раджу скористатися порадами фахівців.

Для цього пропоную добірку книжок, яку підготував разом із нашою командою. У них цікаво та дотепно розкрито тему першого свідомого кроку дитини у світ шкільного навчання, опанування нею новими знаннями та вміннями, а також ролі батьків та вчителів у цьому.

Ми ж знаємо, що книжки роблять нас не тільки більш обізнаними, але й успішнішими та щасливішими. Читайте самі та разом із дітьми цікаві книжки, робіть це інтерактивно, обговорюйте прочитане – і ви побачите, як вони одразу подорослішають, стануть більш самостійними та впевненими в собі.

Тож що це за книжки та чим вони можуть бути корисними для батьків і дітей?

1. “Школа навиворіт. Що робити, якщо…? Ситуації, які можуть трапитися з дитиною в школі”, Анна Гресь

Це книжка для дбайливих батьків. У ній зібрані приклади різних ситуацій, що можуть трапитися з дитиною в школі, та поради, як із них вийти “сухими”. Більшість історій можна читати разом із дитиною. Наприклад, є такі кейси: “Якщо тобі не вистачило часу на перерві доїсти бутерброд”, “Якщо сусід по парті заважає тобі на уроці” чи “Якщо ти боїшся вчителя”. Ціла наукова праця, загалом розкрито 34 актуальні теми й до кожної з них наведено чіткий алгоритм дій із веселими ілюстраціями. А в нотатках для батьків – пояснення, що може відчувати дитина в тій чи іншій ситуації, та поради, як уникнути негативних емоцій.

“Будьте другом своїй дитині. Розмовляйте з нею відверто. Нехай малюк відчуває вашу підтримку”, – радить батькам українська письменниця Анна Гресь, практична психологиня, авторка численних книжок для дітей та батьків, а також дитячих енциклопедій.

2. “Школярі “лінивої мами”, Анна Бикова

Книжка для раціональних батьків. Дитина мусить мати вибір і спроможність бути самостійною: це наша свідома позиція – лінитися робити щось за неї й не лінитися навчати її всього, що ми вміємо та знаємо самі. Авторка описує, як виробити правильне ставлення до шкільних оцінок, як мінімізувати стрес для дитини, а головне – як пережити шкільні роки без неврозів, комплексів батьківської меншовартості та валеріанки. Так, ми, дорослі, маємо зрозуміти, що міцне психологічне здоров’я нашої дитини важливіше за гарні оцінки, високі спортивні досягнення та ідеальну поведінку.

А ще в книжці розкривається дуже важлива тема шкільного життя – трикутник партнерства “вчителі–діти–батьки”. Уже те, що цю книжку написала жінка, яка реалізувалась як мама, педагогиня, психологиня та письменниця, викликає неабияку довіру до її порад.

3. “Школа? Школа! Школа… Все, що потрібно знати батькам першокласників”, Наталя Царенко

Книжка для прагматичних батьків. Найцікавіші в ній – мабуть, розділи “Як навчити вчитися і створювати мотивацію до навчання” та “Виховні моменти без стресу”. Погодьтеся, мотивація – це дійсно важливий момент і не можна покладати головну роль у цій справі лише на школу та вчителів. Будьте свідомими батьками, бо за кожною успішною та щасливою дитиною стоять сильні та мудрі батьки, інвестуйте час у розвиток вашої дитини, не пошкодуєте.

Мені імпонує така думка авторки: “… якщо ви хочете виростити свою дитину залюбленою в читання, вона щодня повинна бачити вас із книгою…”.

У цій книжці ви також знайдете чимало лайфхаків – маленьких і великих секретів, які істотно полегшать навчання й загалом життя дітям, збережуть нерви та сили дорослим. Наприклад, як не зриватися на крик, як хвалити та надихати дитину, як знайти межу вимогливості.

4. Як легко вчитися в початковій школі. З 6 до 11. Книга для батьків, Шаміль Ахмадуллин

Книжка для методичних батьків. Це справжній методичний посібник, насичений вправами, методиками та рекомендаціями про те, як зробити навчання дитини улюбленим заняттям, а не болючим обов’язком. Автор ознайомлює батьків із психологічними особливостями маленьких школярів, пропонує скористатись інструментами ефективного навчання та описує модель ідеального навчання.

Наприклад, більшість дітей страждають від одноманітності та нудності домашніх завдань – зробіть цей процес цікавим та активним. Запропонуйте вивчити вірш, не сидячи за столом, а гуляючи кімнатою та одночасно вигадуючи власні рими до нього. Не критикуйте дитину за погані оцінки. Згадайте себе, коли у вас криза в робочому процесі, – що допомагає вам зібратися та рухатися далі? Перенесіть цю ситуацію на дитину та запропонуйте їй оптимальний варіант для відновлення.

5. “Що робити коли? (комплект із 2 книг)”, Людмила Петрановська

Книжка для самостійних дітей та обережних батьків. Різноманітні складні ситуації можуть виникати в житті кожної людини, і маленької теж. Особливо це стосується боротьби зі страхами.

“Ось мама, наприклад, боїться, коли ти висовуєшся з вікна. А тобі здається, що немає в цьому нічого такого – ти ж просто дивишся. Бабуся боїться, що від борульок у тебе заболить горло. Але ж це не так: скільки разів куштував бурульки – і все гаразд! Проте, коли ти боїшся в темряві засинати сам у кімнаті, вони кажуть: “Ну що за дурниці, нічого страшного!”.

І таких страхів та питань, як їх подолати, – сила-силенна. Що робити, коли ти поранився, застряг у ліфті, коли важко вчитися й ти ще той непосидючка в школі? Щоби не розгубитися та знайти правильний вихід, можна почитати цей порадник та обговорити його з батьками. Бо бути готовим до складних ситуацій – означає знати, що робити, а чого НЕ робити. І не втрачати здорового глузду: не сидіти і плакати, а діяти.

6. “Розвиток емоційного інтелекту. 5–6 років”, Анна Гресь

Книжка для мудрих батьків. Як навчити дитину дружити, фантазувати, нічого не боятися і вірити у свої сили, вміти розв’язувати конфлікти та відчувати емпатію до інших? Для цього важливо розвивати її емоційний інтелект (EQ). Тобто навчити її розуміти і сприймати власні емоції, керувати своєю поведінкою, розуміти, що відчувають інші люди, та використовувати ці знання в спілкуванні.

Цікаво, що саме емоційний інтелект увійшов до десятки найбільш затребуваних роботодавцями компетентностей в останні 5 років. Психологи ж упевнені, що розвинений EQ (його складові – соціальні та комунікативні навички) має безпосередній вплив на лідерський потенціал, тому його розвиток із молодшого віку відкриває нові перспективи для вашої дитини.

7. “Малюк та бюджет. Як українським батькам виховати фінансово успішних дітей”, Любомир Остапів

Це нижка для далекоглядних батьків, які прагнуть виховувати фінансово успішних та незалежних дітей. У Новій українській школі фінансова грамотність є однією з ключових компетентностей, яку має опанувати кожна дитина. Аби бути з ними на “одній хвилі”, батькам теж варто щось про це знати.

Любомир Остапів обґрунтовує три важливі принципи поводження з грошима: витрачати, відкладати та віддавати. Наводить адаптовані ігрові вправи, мультфільми та фільми, історії та поради, якими можуть скористатися батьки з різним рівнем статку. Якщо ви діятимете мудро, то ваша дитина навчиться раціонально керувати своїм фінансами протягом усього життя.

8. “Життя онлайн. Як уберегтися від кібербулінгу, вірусів та інших халеп в інтернеті”, Луї Стовелл

Книжка для свідомих батьків. Вона не лише актуальна, а й легка в читанні та сповнена практичних порад. Цифрове покоління дітей плавно заміщується поколінням “дітей смартфонів”, Google babies, “дзен” та “альфа”. На розвиток сучасник шестирічок суттєво впливають соцмережі та інтернет загалом. Тому запитання, чи варто батькам говорити з ними про правила мережевого етикету, цифрового детоксу та кібербезпеки навіть не потребує відповіді. Лише рішення, у якому віці вести бесіду.

Як це зробити та якими саме словами пояснити – знає Луї Стовелл. британська авторка, яка починала літературний шлях із ретельних досліджень про космос, стародавній Єгипет, політику та науку.

“Причина полюбити інтернет №1: він безкоштовний… Причина полюбити інтернет №2: він здатен допомогти тобі змінювати світ”, але й “Час від часу вимкнути телефон, відкласти планшет і закрити ноутбук буде прекрасним подарунком для твого настрою, тіла та стосунків із друзями. Інтернет – це не єдине місце у світі. Дозволяй собі робити перерву та виходити офлайн”, – говорить авторка.

9. “Іжа для мозку. Наука розумного харчування”, Ліса Москоні

Книжка для зацікавлених батьків. Ритм життя сучасного школяра можна порівняти хіба що з підготовкою спецагентів для розвідки. І хоча нові освітні програми цікаві, але фізичні та розумові навантаження виснажують організм дитини, та особливо мозок.

У книжці доступною та простою мовою описано, як функціонує цей основний орган нашого організму, які елементи та вітаміни активізують його роботу та які смаколики входять до переліку забороненої їжі. І хоча книжка більше про раціон харчування дорослої людини, правила, які в ній описані, корисні для обговорення з дітьми й пояснення, чому потрібно надавати перевагу овочам, фруктам та рибі, а не цукеркам, солодким газованим напоям і магазинним булочкам.

10.”Усі дивовижні пригоди в лісовій школі (комплект із 4 книг + розклад занять)”, Всеволод Нестайко

Книжки для отримання спільного задоволення. Не любити Всеволода Нестайка просто неможливо. Він – автор книжок із нашого дитинства, але вони актуальні й нині. Чудові пригоди кумедних звірят у справжнісінькій лісовій школі. Через ці історії ваша дитина побачить, яким цікавим та веселим може бути шкільне життя. Вони надихають учитися, пояснюють, чому знання та вміння такі важливі в дитячому, а згодом і в дорослому житті. А ще закликають дружити з однокласниками, будувати стосунки з учителями та любити українську мову.

Сподіваюся, що цей навчальний рік буде цікавим та продуктивним для вас та вашої дитини. І пам’ятайте, що читати – це завжди ОК!

Поради батькам на літні канікули

Шановні батьки! Пам’ятайте, що літні канікули для дітей – це можливість набратися свіжих сил, оздоровитися, закріпити набуті у школі знання і використовувати їх у домашніх умовах. Психологи рекомендують дотримуватися таких основних моментів на канікулах:

  • Організуйте для вашої дитини правильний розпорядок дня (режим), дотримуйтеся його щодня;
  • Організуйте дитині щоденний активний відпочинок на свіжому повітрі;
  • Організуйте щоденну навчальну годину, оберіть постійний час і повторюйте навчальний матеріал;
  • Постійно говоріть із дитиною (контролюйте вимову та правильність побудови висловлювань);
  • Спостерігайте за поведінкою дитини, якщо у неї виникають труднощі, допомагайте їх розв’язувати, підтримуйте;
  • Заведіть влітку окремий зошит «Мої враження» і допомагайте дитині щоденно записувати 2-3 речення про сьогоднішній день;
  • Поважайте дитину як особистість.

Усі дорослі колись були дітьми і пам`ятають, що немає більш приємного заняття аніж нічого не робити цілими днями, а тільки дивитися телевізор, бігати з друзями по вулиці і вигадувати собі різні пригоди.

Навколо дуже багато спокус. А найбільші з них – телевізор, комп`ютер та Інтернет. Ця стаття – спроба максимально розкрити тему неконтрольованого впливу з боку віртуального світу на дитину, що проводить у ньому забагато часу.

                Друже мій, телевізор

Перше, на що звертають увагу діти, яким немає чим зайнятися – телевізор. Він є у всіх і скрізь. Динамічна картинка, різноманітні шоу, фільми та переживання героїв можуть тримати увагу людини перед блакитним екраном впродовж дня. У багатьох сім`ях є кабельне або супутникове телебачення, що задовольняє потреби будь-якої аудиторії і виливає на нас тони інформації, здебільшого некорисної і навіть шкідливої для дітей до 16 років.

Уже давно минув той час, коли дитина дивилася тільки дитячі програми. Не маючи уявлення про вплив інформації на свідомість людини, діти не в змозі самостійно її відсортувати. Це завдання лягає на батьків. Технічний процес, як ми знаємо, не стоїть на місці. На сьогоднішній день сучасні телевізори оснащені функціями блокування та кодування каналів. Батьки, навіть можуть, придбати зовнішні електронні прилади, що повністю блокують телевізор в період їх відсутності.

Хотілося б відзначити перелік телеканалів за їх ефірним наповненням, які можна віднести до тих, що не бажано дивитися під час відсутності батьків. До таких, звичайно, відносяться канали еротичного характеру та такі, що транслюють насилля. Музичні канали, на кшталт М1, де транслюються кліпи з відвертими сценами. Як не дивно, але канали, що транслюють сучасні мультфільми, також бажано занести в чорний список, бо більшість з них спотворюють сприйняття реальності дитиною особливо дошкільного і раннього шкільного віку.

                Необхідні кроки

На сьогоднішній день можна перераховувати безліч сторонніх факторів, що шкідливо впливають на наших дітей, промиваючи їм їх маленький несвідомий мозок. Батьки лише можуть застерегти від деяких з них. Основними серед них є ті, що згадуються в цій статті.

Коли ми на роботі, під час шкільних канікул, то найменше, що можемо зробити – це забезпечити дитині дозований доступ як до телевізора, так і до комп`ютера. Ви маєте право і можливість на деякий час заборонити, відключити, заблокувати, сховати будь-яку техніку, яку вважаєте за потрібне, для користі і безпеки вашої ж дитини. Поговоріть зі своїми дітьми, наведіть їм негативні приклади з життя, покажіть фотографії з наслідками для здоров`я або з нехарактерним емоційним станом людини, які спровокували телебачення або комп`ютер.

Не соромтеся поговорити з батьками друзів вашої дитини. Бо, звичайно, серед них знайдуться ті, хто ніколи не чув про будь-які заборони, і завжди прийде на допомогу другу, який залишився без засобів для нормального існування.

Не дайте дитині зрозуміти, що з приходом канікул для неї настала повна свобода дій в проведенні власного часу. Давайте завдання читати, малювати, писати, прибирати свої речі. І, звичайно, перевіряйте, що було зроблено, коли ви вдома.

По можливості відправляйте дітей на дачі, в села і в табори. Але ви маєте бути впевнені в умовах перебування вашої дитини в усіх аспектах.

Залишайте дітей в секціях і гуртках, якщо є кому займатися вашою дитиною, або вона вже самостійна. Декілька годин живого спілкування з друзями і здорового навантаження в жодній мірі не завадять дитині під час канікул.

Та ніщо не замінить дитині корисно проведеного часу разом зі своїми батьками. Намагайтеся знайти більше вільного часу для своїх дітей, і вони вам будуть безмежно вдячні. Ви для них найкращий друг і вчитель, навіть, якщо вони про це ще не здогадуються.

Гарного відпочинку!

Пам’ятка

Основні правила безпечної роботи в інтернеті, про які варто сказати дітям

  1. Не давайте нікому своїх паролів.
  2. Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.
  3. Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.
  4. Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).
  5. Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.
  6. Не діліться своїми фото з незнайомцями.
  7. Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).
  8. Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.
  9. Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.
  10. Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.
  11. Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).
  12. Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.

На чому варто робити акценти

Основна порада для школярів будь-якого віку складається з трьох ключових аспектів:

Пам'ятайте: Коли ви розмістили інформацію в інтернеті, ви втрачаєте над нею контроль. Видалення матеріалу та його копій практично неможливе.

Перевіряйте: Ви маєте достеменно знати, кому надаєте інформацію, а також, як і з якою метою вона буде використана.

Думайте: Чи варто розміщувати інформацію, якщо ви не знаєте, як її використають і чи це не зашкодить вам чи близьким?

Скоріше за все у вашому дитинстві не було інтернету, тому вам досить складно поставити себе на місце сучасної дитини. Зріла людина може контролювати мережу по мірі своїх знань, а от для дитини це може здатися дещо складним через об’єктивні причини.

Саме тому старшим потрібно окреслити для себе проблемні моменти в мережі, а потім навчити дитину бути розсудливою, відповідальною за свої дії не лише в реальності, а й в віртуальному світі. Більшість проблем можна уникнути, якщо своєчасно пояснити, що інтернет безпечний для тих, хто з розумом підходить до користування ним.

Безпека дітей в Інтернеті – поради батькам:

1.Будьте другом своїй дитині. Проявляйте

зацікавленість її захопленнями і обговорюйте

проблеми, що виникають. Якщо Ви зможете стати

тією людиною, якій Ваша дитина довіряє, їй не

доведеться шукати підтримки у віртуальних друзів.

2.Установіть комп’ютер в місці, доступному всім

членам родини. Це значно полегшить контроль за

його використанням.

3.Складіть правила безпечної поведінки в Інтернеті, в

яких будуть перераховані вимоги, що стосуються

користування Інтернетом, а також алгоритм дій дитини

при зіткненні з небезпечним незнайомцем або

сексуальним домаганням.

4.Напишіть ці правила на папері і прикріпіть біля

комп’ютера!

5.Попросіть Вашу дитину нікому не повідомляти

особисте: ім’я, вік, номер телефону, домашню адресу,

номер школи. Поясніть, що не слід висилати свої

фотографії людям, з якими вона познайомилась в

Інтернеті.

6.Попросіть Вашу дитину відразу ж розповідати Вам

про неприємні ситуації під час спілкування в

Інтернеті, підкресливши, що Ви не будете

сердитися, про що б вона не розповідала.

7.Переглядайте інформацію, що міститься в

комп’ютері Вашої дитини. Це допоможе Вам

контролювати її спілкування в мережі. Але пам’ятайте,

що дитина може користуватися Інтернетом не тільки

вдома, але і в школі, Інтернет-клубі, у друзів.

8.Нагадуйте дитині про те, що всі правила безпеки в

Інтернеті залишаються в силі й тоді, коли вона

користується комп’ютером і не вдома, наприклад в

Інтернет–кафе чи у друзів.

9.Не пропустіть симптоми інтернет-залежності.

Замисліться над тим, чи не позначається використання

Інтернету на успішності дитини, її здоров’ї, стосунках із

членами сім’ї та друзями. Визначте, скільки часу вона

проводить в онлайні.

10. Не бійтеся звертатися по допомогу. Якщо в

дитини проявляються ознаки інтернет-залежності,

зверніться до фахівців за консультацією. Маніакальне

використання Інтернету може бути симптомом інших

проблем, зокрема депресії, озлобленості, низької

самооцінки.

11. Проаналізуйте власні звички. Чи немає у вас

проблеми з контролем перебування в Інтернеті?

Пам’ятайте, що для дитини ви є основним прикладом

у житті.

12. Встановіть баланс. Заохочуйте та підтримуйте

бажання дитини займатися іншими справами, особливо

спортивними іграми.

13. Допомагайте дітям спілкуватися з іншими в

реальному житті. Якщо дитина сором’язлива, віддайте

її на заняття з набуття навичок спілкування. Заохочуйте

дитину до справ, які сприяють її спілкуванню з іншими

дітьми.

14. Слідкуйте за тим, що роблять діти в Інтернеті.

Використовуйте програми, які здійснюють моніторинг

та обмежують використання Інтернету, зокрема засоби

батьківського контролю.

15. Пропонуйте альтернативи. Якщо вам здається,

що дитину цікавлять лише он-лайнові відеоігри,

спробуйте призвичаїти її до онлайнових «замінювачів»

улюблених ігор. Наприклад, якщо дитині подобаються

рольові ігри у стилі фентезі, заохочуйте читати її

книжки з фентезі.

План заходів присвячений Всеукраїнському тижню протидії булінгу в Шишаківській ЗОШ І-ІІІ ступенів (14.09.20-18.09.20)

Назва заходу

Цільова аудиторія

Виховна година «Скажи – «НІ!» булінгу»

4 клас

Бесіда з елементами тренінгу «Зупинимо булінг разом!»

8 клас

Перегляд презентації «Що таке кібербулінг?»

9 клас

Бесіда «Що таке булінг?

2 клас

Перегляд відеороликів на тему булінг.

Здобувачі освіти

Година спілкування «Кібербулінг: відповіді на запитання»

11 клас

Бесіда «Стоп! Булінг»

6 клас

Практичний психолог, соціальний педагог                 М.О. Лемак

На замітку батькам:

Що робити, якщо ваша дитина агресор?

  • Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки.
  • Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.
  • Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого настає відповідальність.
  • Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.
  • Зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять – агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

Що робити, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу?

  • Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину.
  • Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти.
  • Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації.
  • Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона, поліція).
  • Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання.
  • Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може потребувати певного часу.

У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію!

Що таке булінг?

Булінг (від англ. Bully - хуліган, забіяка, насильник) - психологічний терор, побиття, цькування однієї людини іншою. Є ще модифікації - мобінг і кібербулінг.

Мобінг - дії менш радикальні - обзивання, непристойні жарти, плітки.

Кібербулінг - цькування через інтернет, соцмережі, смс, електронну пошту.

Основні ознаки булінгу:

  • Нерівність сил агресора і жертви.
  • Повторюваність насильства. Одиничний випадок - це приватний конфлікт.

Учасники:

У колективі, де відбувається булінг, є умовний розподіл ролей:

  • Булер (агресор).
  • Пасивні учасники.
  • Спостерігачі.
  • Жертва.

Хто такий булер?

Булер або агресор. Є стереотип, що це діти з неблагополучних сімей або з категорії школярів «сила є-розуму не треба». Але статистика говорить про інше. Часто, це діти з задатками лідера, із хороших сімей, але з «неблагополуччям» у моральній сфері, у розвитку емоційного інтелекту, із підвищеною фізичною активністю і великими претензіями до світу.

Пасивні учасники або «свита»

Це найближче оточення булера. Його друзі або просто ті, хто вирішили, що вигідніше схвалювати його дії (навіть просто сміхом).

Якщо булер популярний у школі, то його поведінку схвалюють, щоб увійти в число вибраних. Але рідко хто зізнається, що переходить на бік «свити» не тільки заради популярності, але в більшій мірі з почуття самозбереження.

Спостерігачі

Вони не завдають ударів, вони не знімають відео, і не схвалюють того, що відбувається. Коли вони бачать цькування, вони не знаходять сил, щоб щось зробити, але і відвести очі теж не в силах.

І в цьому їхня біда, адже відомо, що ті, хто бачать трагедію, отримують велику психологічну травму, ніж жертва. Вони можуть обговорювати це між собою, зрідка обмовитися вдома про те, що відбувається, перетравлювати наодинці з собою, у записах щоденника.

До речі, саме з цієї групи ті, хто в результаті душевних метань, усе ж вирішується вивести проблему в світ дорослих.

Хто може стати жертвою цькування?

Єдиного портрета немає. Жертву вибирають за принципом «не такий», а критерій може бути будь-який: розумний / тупий, худий / жирний, високий / низький, кучерявий / рудий і т.д.

Головне, щоб людина була з низьким рівнем опірності, а інакшість знайти можна в будь-якій людині.

Цькування може тривати у класі роками, тому що ніхто з учасників не бачить безпечного виходу. І саме самозбереження змушує їх адаптуватися під те, що відбувається.

Хто ж винен? Чому взагалі це існує?

  • Найчастіше це підлітковий вік. І причиною стають фізіологічні передумови. Префронтальна кора головного мозку, яка відповідає за оцінку та контроль ситуації (емоцій, дій), ще не сформована. Саме тому підлітки легше ризикують і кидаються в усі тяжкі. Вони ще не можуть адекватно оцінити, як важливість ситуації, так і її наслідки.
  • З іншого боку, світ дорослих додає їм «їжі». Чи помічали ви, як багато глузувань у нашому світі, у медіа, у колі друзів, на роботі. Ми самі вчимо знаходити інакшість у людях власним прикладом. Ми насміхалися над політиками, над країною, її недоліками. Наприклад, зараз є дві великі групи. Перша перебільшено пишається країною, а друга з гаслом «треба валити звідси». Крайнощі, як у підлітковому віці. Якщо це робимо ми, то чому не можна їм? Тільки вони йдуть далі, і переходять від слів до справи, так психологічний терор стає ще і фізичним.
  • У багатьох школах, ще збереглася культура безкарного насильства. Вчителі пояснюють те, що відбувається, як «діти завжди сваряться ... самі розберуться». А давайте спробуємо цю ж схему застосувати в домашніх умовах? І проаналізуємо: зрілий (у всіх сенсах) батько, син, який підняв руку на сестру або маму скаже чітко і твердо «У нас у родині чоловіки жінок не б'ють. Це закон! Винятків не буде! ». І тут усім ясно, що, можливо, у інших таке допустимо, у нас - ні. І питань більше немає. Точно так само і у школі. Якби кожен випадок був, як грім серед ясного неба, як надзвичайна подія, на яку всі реагують адекватно різко, тоді хвороба просто не могла б поширитися, її закупорювали б у зародку. А якщо один раз можна випадково, другий раз переконливо аргументувати, у третьому слізно покаятися, значить, у принципі, можна - і вірус вражає весь колектив ...

Зручне виправдання «Раніше такого не було, діти були добрішими» не витримує критики. Хіба? Це як із війною. Зброя стала могутнішою, але причина не в цьому.

Треба сказати, що переможців і в цій «війні» немає.

Про це треба писати окремо, але зараз важливо позначити, що працювати треба з усіма.

Рішення проблеми цькування

Найбільш ефективний комплексний підхід, який включає роботу з класом, роботу з учителями та індивідуальна робота там, де це необхідно.

Робота з групою (класом).

Психолог, який веде таку роботу, може підібрати методики, відштовхуючись від особливостей конкретного колективу і своєї спеціалізації.

Підвести до розуміння і визнання, що їх колектив хворий.

Встановити правила, де немає місця насильству. З чіткою схемою дій і наслідків. З можливістю звернутися за допомогою і впевненістю, що її отримають.

Введення системи моніторингу (це функція дорослого).

Розбір по поличках інакшості і знаходимо її (причину цькування) у всіх і в кожному.

Опрацьовуємо мотиви нападу. ( "Якщо ти впевнений, що сильний, то бити слабкого, щоб у цьому переконатися, - дуже дивний вибір. Виходить, ущербний не тільки той, кого б'ють, а й той, хто б'є")

Важливо, під час роботи не акцентувати на тому, хто був у якій ролі. Про кожну роль потрібно розповісти в загальному, але якщо дитина не зізнається, що била, не дивуємося, приймаємо. Публічна прочуханка - це так само приклад агресії, і це погане «лікування».

Щоб підлітки почали надходити інакше, вони повинні бути впевнені, що це безпечно!

Робота з викладацьким складом

Їм необхідно донести до свідомості факт, що це все серйозно і дуже важко, і що не кожен дорослий зможе вижити в такому жаху. Що вони можуть, як це припинити, так і задобрити. Завдання фахівця зробити це максимально м'яко (нікому не подобається визнавати помилки), але так, щоб напевно.

У роботі з дітьми та педагогами важливо, щоб вони подумки побували на позиції жертви. Поки вони не відчують, який це день лягати і засипати з почуттям страху. 24 години на добу намагатися вгадати, які знущання будуть сьогодні / завтра. Проходячи по коридору тілом чекати удару, скручуватися, готуватися до амортизації, чути сміх за спиною і завжди сприймати це на свій рахунок. Відсутність спілкування, друзів, просто підтримки. Повна розгубленість, яка з часом переходить в емоційне оніміння, ступор, клінічну депрессію. Їм потрібно усвідомити масштаби створюваного кошмару.

Якщо в загальному, то як із підлітками, так і з викладачами, фахівцям треба працювати з емпатією і емоційним інтелектом!

Робота з дитиною

Не все можна обговорити у групі, не в усіх є сили зізнатися навіть самому собі. Необхідно створити можливість для звернення, анонімно. Роздати контакти, куди можна написати і записатися на особисту бесіду. Або щоб вони були у класі, у вільному доступі. Але все це можливо, якщо вони повірять, що все сказане залишиться між вами. Для цього має пройти не одне заняття, перш ніж вони почнуть довіряти фахівцеві.

Як визначити, що над дитиною йде цькування

Перелік «дзвіночків»:

  • Зниження апетиту (або навпаки, переїдання), настрою.
  • Прогулює школу або просить часто залишити вдома, «хворіє».
  • Підлітка не запрошують на свята / дні народження. Не розповідає про школу і однокласників, відповідає коротко, не любить цю тему.
  • Уникає спільних шкільних заходів. Критикує те, що раніше вважав цінним. Просить «підвищити статус» за рахунок покупки речей.
  • «Втрачає», «упускає» речі. «Випадково» рве одяг, часто спотикається.
  • Не запрошує однокласників до себе.
  • Ходить, з опущеними плечима.
  • Став більш дратівливим, або навіть агресивним до слабших (брати, сестри, тварини, мама, бабуся).
  • Це можуть бути ознаки чого завгодно, закоханості, підліткових «бур», але так само і булінгу. Але в будь-якому випадку, наявність декількох ознак говорить про те, що дитині потрібна підтримка.
  • Якщо підвести підсумок, то головна причина поширення цього явища це те, що всі учасники не сприймають те, що відбувається всерйоз.
  • Навіть дитина, над якою знущаються, спочатку думає, що це разові ситуації, треба перетерпіти. Усі сподіваються, що цей випадок не такий, що «розсмокчеться». Але на жаль, коли все зайшло надто далеко, підліток може вже не знайти в собі сил і віри попросити про допомогу.

Давайте будемо уважні один до одного!

Цькування у шкільних колективах: політики і практики, запобігання та подолання.

Сторінками Міжнародної конференції з протидії булінгу від 26.10.2018

Булінг, цькування (бо це україномовне) – системне  фізичне, соціальне залякування та знущання, кіберзалякування, агресивна поведінка або будь – які інші дії однієї особи чи групи осіб по відношенню до іншої  (багаторазове повторення).

Причини:

  • низький рівень суспільної обізнаності (людям простіше не помічати)
  • нестача інформації та даних про масштаби
  • деструктивні наслідки для особистості жертви і агресора
  • відсутність ефективної системи реагування на випадки булінгу
  • недостатність досвіду та практичних навичок ненасильницької поведінки.

Діти до булінгу відносять

         - коли говорять або роблять неприємні речі

         - коли дразнять

         - коли не приймають у колективі

         У 2017 – 2018 роках за даними ЮНІСЕФ зафіксовано 102 тис. звернень щодо випадків цькування у школі.

Кожен четвертий, що зазнав цькування – не повідомив нікому.

Найчастіше жертвами булінгу є дівчата.

Агресорами найчастіше виступають хлопці.

Явний булінг проявляється до хлопців.

Найчастіше цькують у коридорах чи класах школи коли не має учителів.

Тому:

Необхідно дітей вчити правильно вирішувати конфлікти, проявляти емоції та почуття, розвивати вміння прийняття інакшості, прийняття інших, що дозволить  самостійно приймати адекватні рішення і виходити із конфліктних ситуацій.

Причини цькування

  • Особиста неприязнь
  • Низький рівень доходу в сім’ї
  • Замкнутість чи відлюдькуватість
  • Успіхи у навчанні
  • Зовнішній вигляд
  • Ім’я чи прізвище
  • Національність

Жертвами цькування може стати будь – хто.

Наслідки цькування

  • Розлади психіки
  • Складнощі у взаєминах
  • Фізичні хвороби
  • Неблагополучне майбутнє
  • Терор у родинах.

Навіть одиничний випадок булінгу залишає глибокий слід і вимагає роботи з психологом.

За даними ЮНІСЕФ найвищий рівень булінгу у Північній Україні, м.Києві, що пов’язано з фрагментизацією інфраструктури  (переїзд людей  з метою знайти роботу)

Оскільки, проблема булінгу стоїть не тільки у школі, а і поза нею, це питання потребує об’єднання усіх зусиль структур до вирішення цієї проблеми.

 МОН поставило пріоритетом вирішити проблему булінгу (дієву систему протидії та профілактики, але слона треба їсти потихеньку).

Курс на Едері

  • вчити розуміти цю проблему
  • вчити дітей вирішувати ситуації
  • вміти самостійно контролювати свою поведінку, щоб вона не була дискримінаційною
  • чим молодші діти – тим частіше вони потрапляють у ситуацію булінгу

2015 рік. Зауваження загального порядку №20  (врахування особливостей підліткового віку)

         - збройний конфлікт і підвищена агресія, наявність зброї

- картинки з екрану, новини, які впливають на свідомість дитини.

Вільнюс (практика)

         Проект «Остановить булинг»

         Соглашение всего коллектива (Ми будемо боротися з булінгом) – коли почали впроваджувати програму – побачили, що булінг зріс, бо раніше думали, що це звичайні відносини, звичайна поведінка...  Вирішувати будь – які проблеми повинні усі – діти і дорослі: учителі, тех.персонал – уся система.

Неля Шовкопляс (Ранок 1+1)

  • рада, що це все не замовчується, кричущі відео в медіа
  • як дикі – намагаються розв’язати свої стосунки
  • від психологів залежить багапто, бо ви можете достукатися до дітей іноді більше, ніж батьки

Учні Київської школи

Проект «Стоп булінг»

Флеш-моб «Зробимо разом цей світ добрішим»

Коваль Роман. Інститут миру та порозуміння

«Мирні школи»

«Медіація ровесників»

«Відновний підхід у відновній практиці»

  • застарілі підходи до дисципліни
  • застаріла система покарання і заохочення
  • змагальне середовище
  • ярликування учнів та учителів

Коло динаміки конфлікту

         Людина порушує норму:

  • страх (порушує норму суспільної моралі)
  • сором (перед тим хто виховав а не кого образив)
  • провина (звичайно, вони не усвідомлюють, бо не комфортно і вони заперечують провину і не беруть на себе відповідальність, а звинувачують інших, як захисна реакція)

Коли  дитина у сімейному колі:

Вияснити:

  • Що сталося?
  • Хто постраждав?
  • Що потрібно зробити, щоб це виправити?

Як і що робити???

  • діалог
  • переговори
  • прийняття відповідального рішення

Піраміда відновних практик

  • відновна мова (менше оцінок і звинувачень)

ШСП

Міністерство Юстиції

         Проект «Я маю право: зупинимо булінг разом »

  • виявити булінг
  • припинити булінг
  • зупинити булінг

Тиждень протидії булінгу.

Пропонують створити Кодекс безпечного освітнього середовища, як технологія  попередження насильства у закладах освіти.

  • документ закладу освіти, який регулює діяльність закладупов’язану з порушенням прав особистості на безпеку, а також питання її підтримки і втручання ситуації загрози життю, здоров’я та благополуччя.

Школа повинна бути:

  • приємною, корисною, безпечною усім
  • прозора, безпечна комунікація
  • комфортні умови навчання, праці
  • відчувати себе захищеними
  • зацікавлені у тобі, раді, що ти прийшов до нього.
  • правила поведінки повинні бути очевидними, а не декларативними

Безпека – це не процес, а результат.

Формування у здобувачів освіти:

  • здатності протистояти  булінгу
  • навичок ненасильницької поведінки
  • побудови конструктивного діалогу
  • розуміння поняття «мир»
  • усвідомлення власної значущості у миробудуванні
  • усвідомлення конфлікту, як важливої та невід’ємної частини життя
  • створення особистої мирної стратегії поведінки у конфлікті

Для створення безпечного освітнього середовища, інструменти з подолання булінгу є відновні практики: медіація, кола, служба порозуміння

         Національна гаряча лінія – 116 – 111

         Кожен з нас творить історію, бо те, що ми робимо змінить майбутнє.

         Чи існують відомості, що є країни, де булінгу не має?

         Є школи, де це прийнято, а є, де це не прийнято. (Это жизнь)

         Мобінг – це в робочому середовищі (це цькування толпою). Оригінал – англійською мовою.

Булінг, насильство і конфлікт – НЕ ЗМІШУЙТЕ!

План заходів Шишаківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів,

спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню)

Назва заходу

Цільова аудиторія

Відповідальні

Терміни

проведення

Психодіагностичне вивчення ймовірних ризиків проявів протиправної поведінки та моніторингу безпечності та комфортності закладу освіти та освітнього середовища

  • анкетування щодо вивчення стану додержання законодавства, спрямованого на захист прав неповнолітніх (Додаток 2 до листа ПОІППО від 07.11.2006 р. за № 1034);
  • Методики «Мій клас», «Мапа школи» та інші.

Здобувачі освіти

 1-11 класів

Манжос І.В.

Протягом року

Проведення тренінгів щодо формування ненасильницьких методів поведінки та виховання, вирішення конфліктів, управління власними емоціями та подолання стресу

Здобувачі освіти

1-11 класів

Манжос І.В.

Протягом року

Консультаційні години з здобувачами освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

Здобувачі освіти

Манжос І.В.

За запитом

Діяльність «скриньки довіри»

Здобувачі освіти

Манжос І.В.

Протягом року

Проведення круглих столів, бесід, перегляд відеофільмів, тематичні зустрічі щодо формування ненасильницьких методів поведінки та виховання, вирішення конфліктів, управління власними емоціями та подолання стресу.

Відеоролики «Викресли булінг» від Unicef. Режим доступу https://www.youtube.com/watch?v=espwzDTLVkE&list=PLJ2-31j4oXT4z-aFGN-Mj9OYOSo5MUo5y, та «Стоп булінг» Режим доступу:

https://www.youtube.com/playlist?list=PLJ2-31j4oXT4Jvy6OWi9H4Mnsx8oYYZlg

Здобувачі освіти

1-11 класів

Манжос І.В.

Протягом року

Виступи на батьківських конференціях щодо інформування батьків про їхні права та можливості, способи дій та реагування на випадки булінгу (цькування) свідками, учасниками або об’єктами якого стали або могли стати їхні діти

Батьки

Манжос І.В.

Вересень-жовтень,

повторно в разі виникнення ситуації булінгу

Індивідуальні та групові консультації учасників освітнього процесу щодо дотримання прав людини, толерантної поведінки, недискримінації, співробітництва та взаємоповаги

Здобувачі освіти,

 педагоги, батьки

Манжос І.В.

Протягом року

 Учать у роботі комісії з розгляду випадків булінгу (цькування)

Здобувачі освіти,

 педагоги, батьки

Манжос І.В.

Протягом року

Підвищення кваліфікації та формування вмінь і навичок щодо виявлення, протидії та попередження булінгу (цькування)

Практичний психолог,

соціальний педагог

Манжос І.В.

Протягом року

Інформаційне повідомлення                    « Цькування, насміхання – це булінг»

Здобувачі освіти 7 класу

Коряк М.І.

Лютий

Виховна година « STOP булінг»

Здобувакчі освіти 9 класу

Класні керівники

До кінця навчального року

Акція « Зупинемо булінг разом»

Здобувачі освіти 9 -11 класів

Колядинська С.С.

Лютий

Виховна година « Булінг у шкільному середовищі»

Здобувачі освіти 10 класу

Садовський А.О.

Протягом року

Круглий стіл « Важливі секрети. Золоті поради для батьків»

Батьки

Зінченко В.Б.

Протягом року

Ранкова зустріч
« Що таке булінг? Як врятуватися від нього»

Здобувачі освіти 4 класу

Контрибуц Н.М.

Протягом року

Бесіда « Не смійся з мене»

Здобувачі освіти 1 клас

Компанієць Н.М.

Протягом року

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.